Psychological Prospects Journal | Психологічні перспективи 
Home » Files » Issue 28, 2016 » Гошовська Д. Т., Гошовський Я. О.

Гошовська Д.Т., Гошовський Я.О.
[ Download from this server (228.6Kb) ] 30.01.2017, 4:59 AM

У статті висвітлено основні підходи до розуміння змістово-функціональної
суті феномену емоційного вигорання та депривації. Проаналізовано основні
наукові підходи до проблеми психоемоційного вигорання особистості в ситуації
різновидових обмежень. Розкрито сутнісні ознаки психоемоційного вигорання в
контексті специфіки особистісного розвитку депривованого підлітка.
Відзначено негативну й гальмівну роль деприваційних обмежень на загальноособистісний розвиток дітей, позбавлених сімейної опіки. Наголошено,
що якраз різнотипна психічна депривація, яка культивується в навчально-виховних закладах закритого типу, чи не найбільшою мірою сповільнює перебіг
особистісної психогенези, забарвлюючи її дискомфортними й девіантними
сегментами. Виокремлено, що інституційна депривація − це соціально-екзистенційний факт надзвичайної важливості, адже набуває ознак перманентної особистісної кризи і дисфункції та, по суті, завжди є викликом нормальній
еволюції й онтогенезу людини як психосоціальної істоти. Відзначено, що своєю
глибиною і потужністю інституційна депривація загрожує повноцінному розвитку на всіх рівнях, призводячи до своєрідної інволюції – соціального аутсайдерства. Констатовано, що внаслідок переживання деприваційного синдрому
в дитячому інтернатному закладі відбувається зниження загальної вітальної
стійкості та рівня психосоціальної збалансованості вихованця, а процес його
становлення характеризується звуженням комунікативної активності, психоемоційною фрагментарністю й тенденціями до соціальної аутизації, астенії, депресії тощо. Усе це призводить до психоемоційного вигорання. Діти, позбавлені
сімейної опіки, перебуваючи в режимі депривації, зазнають численних соціально-психологічних негараздів і деструкцій, а їхня повсякденна життєдіяльність
затьмарюється різновидовими обмеженнями розвитку, що вражають базові
конструкти психоструктури й негативно впливають на власний біодромальний
досвід кожної дитини. Брак сімейної взаємодії, недостатність сенсорної стимуляції, обмеженість та одноманітність життєвих умов дитини в установі інтернатного типу мають велике значення, однак не фатальні, тому за активного й
цілеспрямованого фахового ревіталізаційного (психореабілітаційного, психокорекційного, рекреаційного та ін.) впливу можливі «компенсаторні успіхи» або
й значні та позитивні особистісні просоціальні зрушення. Розкрито специфіку
залучення ресоціалізаційних зусиль для надання психореабілітаційної допомоги
особистості, яка перебуває в режимі психоемоційного вигорання й різновидової
депривації.
Ключові слова: розвиток, психогенеза, депривація, психоемоційне вигорання, сімейна депривація, комунікативна депривація, депривовані підлітки, медіально-рефлексійний тренінговий підхід, ревіталізація.

Hoshovska D. T., Hoshovskyi Ya. O. The Emotional Burnout of a Personality
in the Context of Deprived Psychogenesis. The article highlights the main
approaches to understanding the content and functional essence of the phenomenon of
deprivation. Basic scientific approaches to the problem of the psychological
emotional burnout of personality in the situation of different limitations have been
analysed. The essence signs of the psychological emotional burn out in the context of
specific of personality development of deprived teenager have been exposed.
The negative and inhibitory role of deprivation limits on general personality
development of family care deprived children is marked out. It is emphasized, that the
different types mental deprivation, which is cultivated at teaching and educational
establishments of closed type, to the most extent retards personal psychogenesis
progress, staining it by discomfortable and deviant segments. It is outlined, that
institutional deprivation is socio-existential fact of the utmost importance, because
acquires features of permanent personal crisis and disfunction and, in fact, is always
challenge for normal evolution and ontogenesis of human as psychosocial being. It is
noted, that by its depth and power, institutional deprivation threatens the entire
development at all levels, leading to specific involution − social outsider. It is stated, that as result of deprivation syndrome experience in children
boarding school, decrease in general vital stability and level of psychosocial balance
of pupil is happening, and the process of its formation is characterized by narrowing
of communicative activity, psychoemotional fragmentation and tendencies to social
autism, asthenia, depression, etc. All of this results in the psychological emotional
burning down. Family care deprived children, staying in deprivation mode, undergo
multiple social and psychological problems and destructions, and their everyday life
activity is obscured by different types of development limits, affecting the basic
constructs of psychostructure and negatively influence on biodrome self-experience
of every child. Lack of family interaction, insufficient sensory stimulation, limitation
and monotony of living conditions of child in boarding type institutions are very
important, but they are not fatal, because active and targeted professional revitalization
(psycho-rehabilitation, psycho-correction, recreation and other effects), “compensatory
successes” or also significant and positive personality on social changes are
possible. The specific of involving of resocialisation efforts is exposed for the grant
on рsychological rehabilitation help of personality, which is in the mode of
psychological emotional burnout and of different deprivation.
Keywords: development, psychogenesis, deprivation, psychological emotional
burnout, domestic deprivation, communicative deprivation, deprived teenagers,
medial-reflection training, revitalization.

Гошовская Д. Т., Гошовский Я. А. Эмоциональное выгорание в контексте депривированного психогенезиса. В статье отражены основные подходы к пониманию смыслово-функциональной сути феномена эмоционального
выгорания и депривации. Проанализированы основные научные подходы к
проблеме психоэмоционального выгорания личности в ситуации разновидовых
ограничений. Раскрыты сущностные признаки психоэмоционального выгорания
в контексте специфики личностного развития депривированного подростка.
Отмечена негативная роль депривационных ограничений на общеличностное развитие детей, лишенных семейного попечительства. Отмечено, что как
раз разнотипная психическая депривация, которая культивируется в учебно-воспитательных заведениях закрытого типа, значительным образом замедляет
ход личностного психогенезиса, окрашивая его дискомфортными и девиантными сегментами. Выделено, что институционная депривация является социально-экзистенциональным фактом чрезвычайной важности, ведь приобретает признаки перманентного личностного кризиса и дисфункции и, по существу, всегда
является вызовом нормальной эволюции и онтогенезу человека как психосоциального существа. Отмечено, что своей глубиной и негативностью институционная депривация угрожает полноценному развитию на всех уровнях, приводя к своеобразной инволюции − социальному аутсайдерству. Констатировано, что в результате переживания депривационного синдрома в детском
интернатном заведении происходит снижение общей витальной стойкости и
уровня психосоциальной сбалансированности воспитанника, а процесс его
становления характеризуется сужением коммуникативной активности, психо-эмоциональной фрагментарностью и тенденциями к социальной аутизации,
астении, депрессии и тому подобное. Все это приводит к психоэмоциональному
выгоранию. Дети, лишенные семейного попечительства, находясь в режиме
депривации, испытывают многочисленные социально-психологические неурядицы и деструкции, а их повседневная жизнедеятельность затмевается разновидовыми ограничениями развития, которые поражают базовые конструкты
психоструктуры и отрицательно влияют на собственный биодромальный опыт
каждого ребенка. Нехватка семейного взаимодействия, недостаточность сенсорной стимуляции, ограниченность и однообразие жизненных условий ребенка
в учреждении интернатного типа имеют большое значение, однако не являются
фатальными, поскольку благодаря активному и целеустремленному профессиональному ревитализационному (психореабилитационному, психокоррекционному, рекреационному и др.) влиянию возможны «компенсаторные успехи» и
значительные позитивные личностные просоциальные изменения. Раскрыта
специфика задействования ресоциализационных усилий для предоставления
психореабилитационной помощи личности, которая находится в режиме
психоэмоционального выгорания и разновидовой депривации.
Ключевые слова: развитие, психогенезис, депривация, психоэмоциональное выгорание, семейная депривация, коммуникативная депривация, депривированные подростки, медиально-рефлексионный треннинговый подход, ревитализация.

Category: Гошовська Д. Т., Гошовський Я. О. | Added by: Serge
Views: 32 | Downloads: 3
Total comments: 0
Name *:
Email *:
Code *: